Лунатизм

Молодий чоловік на прізвисько Спіді живе у невеликому містечку американського Середнього Заходу й зовсім не відповідає своєму імені: він повільно пливе за течією життя, уникаючи відповідальності й важливих рішень, працює без особливого завзяття й існує радше на автопілоті, ніж по-справжньому живе. Усе змінюється однієї ночі, коли йому телефонує старша сестра Джолін — її хлопця заарештувала поліція, а саму Джолін разом із дванадцятирічною донькою Тарою просто викинули на вулицю. Спіді без роздумів забирає їх до себе, намагаючись допомогти, як уміє, але ситуація швидко виходить з-під контролю: Джолін, запевнивши брата, що має план, раптово зникає, поїхавши з далекобійником і прихопивши з собою сумнівні гроші, пов’язані з наркотиками. Залишившись сам на сам із племінницею, Спіді намагається впоратися з новою реальністю, однак його власне життя починає руйнуватися — він втрачає роботу, а соціальні служби визнають його неспроможним опікуном і відправляють Тару до прийомної сім’ї. Для дівчинки це стає болісним і принизливим досвідом, а для Спіді — моментом гіркого прозріння, коли одних лише добрих намірів уже недостатньо. Усвідомлюючи власну безпорадність і провину, він змушений поставити собі запитання, від якого роками тікав: чи здатен він бути кимось більшим, ніж просто «хорошим хлопцем», який ніколи не доводить початі справи до кінця.